-
1 maverick
1. n1) бездомна людина; бродяга2) сектант; дисидент3) безпартійний4) амер. нетавроване теляmaverick mine — військ., розм. дрейфуюча міна
2. v1) придбати нечесним шляхом2) захоплювати нетавровану худобу* * *I n1) aмep. нетавроване теля2) бездомна людина, волоцюга3) індивідуаліст; "біла ворона"; інакомислячий; дисидентII v -
2 outcast
1. n1) вигнанець, парія2) бездомна людина (тварина); бездомний3) викинута із саду рослина4) покидьки5) викидання6) вихідний отвір2. adj1) вигнаний; знедолений2) бездомний, безпритульний3) покинутий4) непридатний, негодящий* * *I n1) вигнанець, парія2) бездомна людина або тварина4) покидьки5) викиданняII a1) вигнаний, знедолений2) бездомний, безпритульний; покинутий3) непридатнийIII v( outcast) виганяти, викидати, відкидати -
3 waif
1. n1) бездомна людина; бродяга; безпритульна дитина2) нічия річ (викинута морем тощо); безгосподарне майно3) приблудна тварина4) випадкова знахідка5) клуб (диму тощо)waifs and strays — безпритульні діти; розрізнені предмети
2. adj1) бездомний; безпритульний (про дитину)2) покинутий, нічийний (про річ)3) приблудний (про тварину)4) юр. безгосподарний* * *I [weif] n1) бездомна людина, бродяга; безпритульна дитина2) ніким не істребуєме майно ( викинуте морем); безгоспне майно; кинута річ; вкрадені речі, кинуті злодієм4) ( випадков знахідка)II [weif] nwaifs and strays — безпритульні діти або тварини; окремі, розрізнені предмети
клуб (диму, туману); хмари -
4 maverick
I n1) aмep. нетавроване теля2) бездомна людина, волоцюга3) індивідуаліст; "біла ворона"; інакомислячий; дисидентII v -
5 outcast
I n1) вигнанець, парія2) бездомна людина або тварина4) покидьки5) викиданняII a1) вигнаний, знедолений2) бездомний, безпритульний; покинутий3) непридатнийIII v( outcast) виганяти, викидати, відкидати -
6 waif
I [weif] n1) бездомна людина, бродяга; безпритульна дитина2) ніким не істребуєме майно ( викинуте морем); безгоспне майно; кинута річ; вкрадені речі, кинуті злодієм4) ( випадков знахідка)II [weif] nwaifs and strays — безпритульні діти або тварини; окремі, розрізнені предмети
клуб (диму, туману); хмари -
7 stray
1. n1) тварина, яка заблукала (відбилася від череди)2) бездомна самітна людина; безпритульна дитина3) бездомний собака (кіт)4) дитина, яка заблудилася5) окремий предмет, що випадково опинився не на своєму місці6) людина, що збилася з правильного шляху; бомж7) pl рад. перешкоди, сторонні сигнали8) pl геол. летючі піски9) блукання, бурлакування2. adj1) заблудлий, заблукалий; бездомний, безпритульнийstray sheep — вівця, що відбилася від отари
2) випадковий, несподіваний; рідкісний; окремий; приблуднийstray troops — військ., розм. рештки дезорганізованих частин
3) ненатягнутий, ослаблений (про кабель тощо)4) ел., фіз. розсіяний3. v1) заблудитися, заблукати; збитися з шляху; відбитися (від стада)2) відхилятися3) перен. збитися з істинного (правильного) шляху4) поет. (уіукати, бродити, вештатися, тинятися, бурлакувати* * *I [strei] n1) тварина, яка заблукала або відбилася від череди; бездомна, самотня людина; безпритульна дитина; бездомний собака або кішка; заблукала дитина; окремий, випадковий, який виявився не на своєму місці предмет, шматок; людина, що збилася з шляху праведного2) pl радіо перешкоди, побічні сигнали3) pl; гeoл. летючі піскиII [strei] v1) заблудитися, збитися з дороги; відбитися; відхилятися ( від теми); збитися з шляху праведного2) пoeт. блукати; мандруватиIII [strei] a1) заблудлий; бездомний; безпритульний2) випадковий; рідкий; окремий3) ненатягнутий, ослаблений (про канат, кабель)4) фiз. розсіяний; побічний, паразитний -
8 strayling
n1) заблукала тварина2) бездомна самітна людина3) безпритульна дитина4) бездомна тварина (кіт, собака) -
9 stray
I [strei] n1) тварина, яка заблукала або відбилася від череди; бездомна, самотня людина; безпритульна дитина; бездомний собака або кішка; заблукала дитина; окремий, випадковий, який виявився не на своєму місці предмет, шматок; людина, що збилася з шляху праведного2) pl радіо перешкоди, побічні сигнали3) pl; гeoл. летючі піскиII [strei] v1) заблудитися, збитися з дороги; відбитися; відхилятися ( від теми); збитися з шляху праведного2) пoeт. блукати; мандруватиIII [strei] a1) заблудлий; бездомний; безпритульний2) випадковий; рідкий; окремий3) ненатягнутий, ослаблений (про канат, кабель)4) фiз. розсіяний; побічний, паразитний
См. также в других словарях:
пройдисвіт — а, ч., розм. 1) Хитра, пролазлива, спритна у своїх вчинках людина; пройда. || зневажл. Людина, здатна на ганебні, нечесні вчинки, на обман, підлість і т. ін.; шахрай. 2) Людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи і т.… … Український тлумачний словник
біч — а/, ч., жарг. 1) Ледар, безробітний через пияцтво, бездомна людина. 2) Бомж … Український тлумачний словник
бродяга — и, ч. Бездомна людина, що не має постійного місця проживання, сталого заняття, роботи … Український тлумачний словник
волоцюга — и, ч. і ж., зневажл. 1) Бездомна людина, яка не працює, а живе з крадіжок, жебрацтва і т. ін., постійно змінюючи місцеперебування; бродяга, пройдисвіт. || Про того, хто ходить кудись без потреби, часто уникаючи роботи. || жарт. Про того, хто… … Український тлумачний словник
лайдак — а/, ч., діал. 1) Вбога бездомна людина. 2) Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
сквотер — а, ч. Бездомна людина (в Західній Європі), що самовільно вселилася в незайняту квартиру … Український тлумачний словник
волоцюга — 1) (бездомна людина, яка живе з крадіжок, жебрацтва, постійно змінюючи місце перебування), пройдисвіт, безхатченко, блудяга, галайда, волоцюга, мандрьоха, торбар, старець Пор. бродяга 2) (той, хто полюбляє волочитися за ким н.), залицяльник,… … Словник синонімів української мови
